Термін проведення: 23.05.2017 о 09.00
Місце проведення: смт. Олександрівка, КЗ «Олександрівське
НВО №2», Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2, актовий зал
Категорія : районне МО учителів іноземних мов
Обладнання: мультимедіа для здійснення комп’ютерного
супроводу та демонстрації презентаційї
Мета
та завдання:
- ознайомити
з сутністю самовдосконалення професійного рівня вчителя;
- організувати презентацію
і обмін досвідом зі створення і впровадження ІКТ на сучасному уроці іноземної
мови;
Обладнання:
·
мультимедійний проектор;
·
комп’ютерна презентація;
Методичний (науково-методичний) супровід – провідна технологія
професійного розвитку вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.
Компетентність – сукупність знань, умінь, мотивацій, досвід
успішного здійснення діяльності.
Технічний (мультимедійний) супровід: презентація
Учитель на сучасному етапі
розвитку суспільства – це особа, обдарована природними задатками творити учня.
Учня, що керується демократичними принципами, вміє доводити свою справу до
кінця, бачить свої помилки і прагне їх виправити, охочого багато знати, вміти і
бути улюбленцем людей.
Але ж скільки для цього вчитель має
знати! Скільки він повинен прочитати і повинен вміти!
Бути хорошим учителем – це дар, так
само як і дар бути хорошою людиною. Але дар потрібно розвивати.
Модель сучасного вчителя передбачає готовність до
застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у
постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про
педагогічну освіту, а формуються у щоденний учительській праці.
Сучасний вчитель повинен знати і
враховувати все це у своїй практичній діяльності. Без розуміння майбутнього
неможливо творчо підходити до сьогодення. Сучасний учитель зобов’язаний бути на
вістрі розуміння психолого-педагогічних особливостей учнів, їхнього складу
мислення, їхніх інтересів і знань, які вони здобувають поза школою.
Тож учитель – це найталановитіша
людина в усіх відношеннях: умінні стати духовно близьким учневі, нездоланному
прагненні розвинути учня своїми знаннями з предмета, неординарністю мислення,
глибинним прагненням відчути красу і зрозуміти суть життя, володіти мистецтвом
відступати перед натиском учня й поступово добиватися необхідного, повинен бути
чесним і порядним.
Некомпетентність професійна є значним недоліком у будь-якій
професії, оскільки вона є причиною претензій і нарікань. Враховуючи дуже схоже
трактування понять "компетенція", "компетентний", та
"компетентність" у Тлумачному словнику, вважаємо найбільш точним таке
трактування "Компетентність – міра відповідальності знань, умінь і досвіду
осіб певного соціально-фахового статусу реальному рівню складності виконуваних
ними завдань і розв`язуваних проблем. На відміну від терміну
"кваліфікація", включає, крім суто професійних знань і умінь, що характеризують
кваліфікацію, такі якості, як ініціатива, співробітництво, здатність до роботи
в групі, комунікативні здібності, уміння вчитися, оцінювати, логічно мислити,
відбирати і використовувати інформацію".
Труднощі
у вчителя в школі найчастіше викликають зовнішні чинники. Вони залежать від
рівня його компетентності, а значить і від його освітньої та моральної
підготовленості до педагогічної роботи, його ставлення до обраної справи,
ступеня покликання та професійної придатності.
Одним
з найбільш ефективних засобів підвищення професійної компетентності вчителя
вбачаю у самоосвітній діяльності. А оскільки навчити самого себе
значно складніше, ніж когось, вона передбачає методичний супровід. Він має бути
багаторівневий і обов’язково – поступовий.
На
підготовчому етапі волику роль відіграє готовність до постійного зросту, до
творчості. І хоча, на жаль, учитель змушений віддавати значну частину часу
родині веденню домашнього господарства, та іншому позитивна оцінка діяльність
обов’язково призведе до усвідомлення необхідності постійної самоосвіти.
Головним
етапом підготовки вчителя до самоосвітньої діяльності вважається діагностичний.
Сучасна педагогіка дає широкий спектр форм і методів діагностики рівня
педагогічної майстерності (анкети, опитувальники, тести, програми), які
допоможуть визначити рівень методичної підготовки вчителя, педагогічної
майстерності.
Але
результативність самоосвітня діяльність матиме тоді, коли правильно спланована
(можна щодня гортати сторінки науково-методичної преси чи спеціальних сайтів
Інтернету і залишатися на низькому рівні). Саме тому виключного значення
надаємо програм самоосвітньої діяльності вчителя. Правильно розроблені
програми, плани дадуть змогу педагогові відчути свої можливості, а, значить,
зробити ще один крок далі я пропоную орієнтовні плани самоосвітньої діяльності
вчителя.
За
словами Сухомлинського "...немає людей більш допитливих, невгамовних,
більш одержимих думками про творчість, як учителі". Оскільки
творчість – "це діяльність, результатом якої є щось якісно нове,
неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне", то кожного
керівника закладу чи методиста турбує питання: як сформувати здібність до
творчої роботи, і як підтримувати світоч творчості, щоб він якомога довше не
загасав, і давав плоди.
Устремлінню
до творчого зростання вчителя знову ж таки сприяє постійна самоосвітня
діяльність у поєднанні з стимулюючими факторами. Для вчителя я вважаю особливо
великого значення набувають такі стимули як: морально-психологічні умови у
школі – відсутність конфліктів, атмосфера взаємоповаги один до одного, пошани й
гордості за свою професію, керівник який зуміє розгледіти творчі здібності
вчителя, підтримати його і направити діяльність у потрібному напрямку. Навчання
вчителя не може мати зупинок, перерв, не може закінчуватися. К.Ушинський
зазначав "Учитель живе до тих пір, доки вчиться, як тільки він перестає
вчитися в ньому вмирає вчитель".
Не останню роль серед умов, що впливають на розвиток творчої
особистості відіграють
Самовдосконалення як соціальний процес базується на вимогах суспільства та
професії до особистості фахівця. Необхідно формувати самосвідомість людини як
творчого професіонала. Зміст такої підготовки ґрунтується перш за все на
гуманістичному уявленні про завдання професійної діяльності, бажаних якостях
людини, зокрема ЇЇ фахової свідомості та мислення, творчих активних дій у
рамках відведеної компетенції.
Структура
процесу самовдосконалення з 4-ох етапів:
·
самоусвідомлення та прийняття
рішення здійснювати процес самовдосконалення;
·
планування та вироблення програми
самовдосконалення;
·
безпосередня практична діяльність з
реалізації поставлених завдань, пов’язаних із роботою над самим собою;
·
самоконтроль та самокорекція цієї
діяльності.
Професійне
самовдосконалення педагога здійснюється через самоосвіту активну участь у
різноманітних методичних заходах, що проводяться в навчальному закладі чи в
районі, місті, та самовиховання.
Самоосвіта
педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що
полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні
досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на
саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і
об’єктивних потреб освітнього закладу.
Самоосвіта
педагога не повинна зводитися до відновлення знань, якими він оволодів у вузі,
мова йде про ознайомлення з новітніми педагогічними та психологічними
дослідженнями, пошук нових напрямків у методиці та організації
навчально-виховного процесу.
На
сьогодні виникла необхідність у більш глибокому вивченні діяльності педагога з
метою визначення рівня його професійної підготовки, компетентності, об’єктивної
оцінки його праці.
Діяльність
з самоосвіти починається з діагностики власних утруднень, проблем.
Проведення зовнішнього діагностування з педагогічної, методичної, психологічної
підготовки вчителя та спонукання до самооцінки та самоаналізу власних
можливостей, якостей, результатів професійної діяльності – основна умова
ефективної самоосвіти.
Методика
та техніка самоосвіти безпосередньо пов’язані з рівнем сформованості в
педагогів системи основних педагогічних умінь.
·
вивчити необхідну літературу та
передовий педагогічний досвід;
·
виокремлювати з літератури, що
вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення,
факти, явища, що піднімають теоретичний та методичний рівень педагога;
·
відбирати з прочитаного та
побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації власній
педагогічній діяльності;
·
систематизувати та розробити
науково-методичні узагальнення;
·
впроваджувати досягнення
психолого-педагогічної науки та шкільної практики у власний досвід роботи з
дітьми учнями.
В
чому полягає сутність самоосвіти?
Перш
за все, педагог здобуває знання з різноманітних джерел, використовує ці знання
в професійній діяльності, розвитку особистості та власній життєдіяльності.
Метою
роботи над темами самоосвіти є систематичне підвищення педагогами свого
професійного рівня. Основні завдання:
·
вдосконалення теоретичних знань,
професійної компетентності вчителя, вихователя;
·
оволодівання новими формами,
методами, прийомами навчання і виховання дітей;
·
вивчення та впровадження в практику
перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної,
психологічної наук, нових педагогічних технологій;
·
розвиток у школі інноваційних
процесів.
Тема
самоосвіти визначається, виходячи з методичної теми навчального закладу,
утруднень самого педагога, специфіки його індивідуальних інтересів.
Отже,
алгоритм роботи вчителя з самоосвіти є таким:
·
Підготовчий етап;
·
Творчий етап;
·
Аналітико-узагальнюючий етап.
На
результати самоосвіти позитивно впливає науково обґрунтоване планування. На мою
думку в нашому закладі робота по самоосвіті вчителя знаходиться не на належному
рівні. Тому, пропоную кожному вчителю скласти індивідуальний план самоосвіти.
Якими
джерелами користується педагог? У сучасному світі існує багато різноманітних
можливостей отримати знання:
·
книжки (наукова, науково-методична,
методична, публіцистична, художня та інші літератури);
·
фахова періодика (газети, журнали);
·
Інтернет;
·
телебачення;
·
відео, аудіо інформація;
·
семінари, круглі столи, конференції;
·
майстер-класи;
·
курси підвищення кваліфікації;
·
екскурсії, театри, виставки, музеї,
концерти;
·
заходи з обміну досвідом;
·
різноманітні курси;
·
подорожі тощо.
Форми
самоосвіти: індивідуальна та колективна. Ініціатором є сам педагог, хоча та її організацію
часто впливають інші: керівники методичних об`єднань, курсів підвищення
кваліфікації, які ініціюють та стимулюють діяльність вчителя, вихователя.
Групові форми у вигляді діяльності методичного об`єднання, семінарів,
практикумів тощо організуються адміністрацією.
Результат
самоосвіти може подаватися у формі:
·
доповіді, виступи на семінарі,
педагогічні раді, методичному об`єднанні;
·
реферату;
·
програми;
·
методичного посібника;
·
статті до фахового видання;
·
дидактичного матеріалу;
·
науково-методичної розробки;
·
проекту;
·
методичного чи діагностичного кейсу
тощо.
З
появою в роботі вчителя комп’ютера та Інтернету значно підвищуються можливості
педагогічної самоосвіти. З`являються нові теми, цікаві завдання та способи їх
розв’язання, нові способи самореалізації, що з`явилися у педагога через появу
нових засобів самоосвіти:
·
розробка електронних уроків,
посібників тощо;
·
розробка пакету тестового матеріалу
в електронному вигляді;
·
розробка пакету стандартного
поурочного планування з теми чи групи тем;
·
комплект дидактичного матеріалу з
предмета: самоосвітні, практичні, контрольні роботи;
·
розробка комплекту роздаткового
матеріалу з предмета;
·
створення термінологічного словника
з предметної теми, розділу;
·
кабінет інформаційних технологій;
·
розробка тематичних класних годин,
батьківських зборів чи позакласних заходів;
·
розробка навчальних проектів;
·
розробка пакету олімпіадного
матеріалу для підготовки учнів;
·
проект особистої методичної
веб-сторінки;
·
база даних питань і задач з
предмета;
·
створення електронної бібліотеки творів
художньої літератури згідно програм;
·
зв'язок самоосвіти з практичною
діяльністю педагога (результатом самоосвіти повинне стати підвищення якості
навчально-виховного процесу).
Створення
в школі певних умов – стимулів звертання педагогів до нових наукових досягнень
і фактами передового педагогічного досвіду. Цьому сприяє відвідування й аналіз
відкритих уроків, демонстрація позакласної роботи з учнями, наробки етичних
бесід.
Завершеність
самоосвітньої роботи на кожному її етапі (участь у семінарах, інформація на
засіданні м/о, кафедри, складання доповіді чи реферату, участь у педагогічних
читаннях, науково-практичних конференціях).
Отже,
самоосвіта вчителя здійснюється при наявності таких ознак:
·
самоосвіта як процес пізнання
передбачає не просте закріплення професійних знань і засвоєння уже відомої
наукової інформації, а має на меті одержання нових наукових методичних знань,
практичних навичок;
·
самоосвіта повинна сприти оволодінню
педагогом застосування професійних знань у його практичній діяльності.
Кожний вчитель повинен працювати
творчо і ця творчість допомагатиме учням розкривати свої таланти та відкривати
обдарованих дітей.
В своїй роботі я намагаюся постійно
залучати обдарованих дітей до освітнього процесу через системне використання
різноманітних видів урочної та позаурочної діяльності: “Дебати”, “Брейн-ринг”,
проектні роботи. Також використовую такі методи
та заходи психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів: створення яскравих наочно-образних
уявлень; навчально-пізнавальна
гра; створення проблемної ситуації; виконання творчих завдань.
Моє самовдосконалення відбувається
різними шляхами.
1. 11-14
серпня 2014 рік – м. Київ, Корпус Миру США в Україні, взяла участь у тренінгу «Навчання
лідерству через англійську мову» і отримала сертифікат за це.
2.
Серпень 2014 рік –
виступ на районному методичному об’єднанні вчителів іноземної мови «Що таке
Корпус Миру США в Україні», «Як вчити дітей бути лідерами під час вивчення
англійської мови».
3. 5
учнів школи взяли участь в конкурсі FLEX :
1). Баглюк Євген -10 клас
2). Бондаренко Катерина – 10 клас
3) Макуха Анастасія – 9-Б клас
4) Жилінчук Єлизавета – 9-Б клас
5) Торбенко Олексій – 9-Б клас
Баглюк Євген та Жилінчук Єлизавета
пройшли 2 тури, Бондаренко Катерина пройшла 3 тури.
4. В
районній олімпіаді з англійської мови учні вибороли наступні місця:
1)
Лозова Віолета –
10 клас –ІІ місце
2)
Торбенко Олексій –
11 клас – IІ місце
3)
Приймак Святослав
зайняв ІІ місце в обласній олімпіаді з англійської мови.
5. 2 учениці
брали участь у Всеукраїнському конкурсі з німецької мови «Орлятко» у 2014 році.
1)
Крештоп Марина –
5-А клас – Золотий сертифікат
2)
Сердюк Дарина – 8
клас – Бронзовий сертифікат
6. 8
учнів брали участь у Всеукраїнському
конкурсі з англійської мови Гринвіч в 2017 році:
Золотий
сертифікат отримали: 3 учні
Срібний
сертифікат отримали: 2 учні
Сертифікат
учасника отримали: 5 учнів
7. Вересень
2014 рік – брала участь у вебінарі "Сучасна методика
викладання англійської мови у початковій школі" і отримала сертифікат.
8. Лютий
2015 рік - провела тиждень іноземної
мови, протягом якого було проведено багато відкритих заходів, уроків,
конкурсів, сценівок, концерт.
9. 12.05.2015
– виступ на семінарі, присвячений англомовним таборам «Досвід роботи в
профільному англомовному таборі відпочинку з денним перебуванням «Діскавері».
10.
28.05.2015 – участь в обласному
семінарі вчителів англійської мови, отримала сертифікат «Використання проектної
методики як засобу ефективного розвитку комунікативної компетенції учнів».
11.
Керівник районної творчої групи вчителів
іноземної мови.
12.
Маю друковані інформаційні матеріали в
районній газети «Вперед» (листопад, березень, серпень 2014-2016 р).
13.
Публікації в журналі «Англійська мова та
література», «Педагогічний вісник» (2013-2014 рр.).
14.
Інформативні та
методичні матеріали на шкільному сайті в своєму блозі.
15.
Останні курси
учителів німецької мови проходила з 18.02.2013 по 01.03.2013 року.
16.
Участь в щорічній методичній конференції в Києві 30.03.2017 English is your future Success! Cambridge Day.
В.Сухомлинський
"Далеко не кожен стане вченим. Письменником, артистом, далеко не кожному
судилося винайти порох або велосипед, але майстром своєї справи має стати
кожен".
Немає коментарів:
Дописати коментар